…ані
музика, ані література, ані будь-яке інше мистецтво в справжньому сенсі цього
слова не існують для простої забави; вони відповідають…значно глибшим потребам
людського суспільства, ніж звичайній жазі розваги й легких задоволень.
Мистецтво –
важлива частина життя людини. І воно є одним із головних засобів прилучення дитини до культури і
духовних цінностей. Твори мистецтва
сприяють художньо-образному засвоєнню світу. Тому в сучасній школі багато уваги
приділяється розвитку художньо-творчих здібностей, здатності до сприймання, розуміння й творення
художніх образів, потреби в духовному самовираженні.
Нова програма з музичного мистецтва дозволяє вчителю,
спираючись на кращі зразки митців української та світової культури, розвивати
здібності учнів сприймати, відчувати і розуміти чудове, тому нові методи, які я використовую на
уроці можуть допомогти мені в досягненні мети.
Методи – це не те, якими книжками чи касетами ми користуємося, а те, як
організоване навчання.
Тому я вважаю важливою у сучасній освітній системі
проблему «Розвиток творчих здібностей
методами інтерактивного навчання»
Інтерактивний метод («inter» - взаємний, «act» -
діяти) означає взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з будь-ким.

1. Розвиває комунікативні
вміння та навички учнів.
2. Допомагає встановлювати
емоційні контакти між учнями.
3. Забезпечує виховну
мету. Привчає учнів працювати в команді, прислухатися до думки своїх товаришів.
4. Знімає нервове
навантаження школярів, дає можливість змінювати форми їхньої діяльності, активізувати і переключати
увагу.
Своє місце на інтерактивних уроках спрямовую на діяльність
учнів для досягнення цілей уроку. Також розробляю план уроку (як правило, це
сукупність інтерактивних вправ і завдань, у ході роботи над якими учні вивчають
матеріал).
Вважаю,
що основними складовими інтерактивних уроків є інтерактивні вправи і завдання,
що виконуються учнями. Принципова відмінність інтерактивних вправ і завдань від
звичайних у тому, що в ході їх виконання не тільки і не стільки закріплюється
уже вивчений матеріал, скільки вивчається новий.
Правила організації інтерактивного навчання
Правило перше. До роботи повинні бути залучені всі учні.
Правило друге. Потрібно
турбуватися про психологічну підготовку
учасників. Справа в тому, що не всі
учні психологічно готові до безпосередньої участі в тих чи тих формах роботи.
Тому корисні розминки, постійне
заохочення учнів за активну участь у роботі.
Правило третє. У роботі не
повинні брати участь більш як 30 учнів. Тільки тоді можлива продуктивна робота в малих групах.
Адже дуже важливо, щоб кожен
учень був почутий, кожній групі була надана можливість
виступати з проблемами.
Правило четверте. Клас має бути підготовлений з
таким розрахунком, щоб учасникам було легко пересідати для роботи в великих і малих
групах. Потрібно створити для учнів фізичний комфорт.
Правило п'яте. Потрібно на
початку роботи обговорити питання регламенту і намагатися не порушувати його. Корисно
домовитися про те, що всі учні
будуть виявляти терпіння до будь-якої точки зору,
поважати право кожного на свободу слова, поважати його гідність.
Правило шосте. Поставтеся з
розумінням до поділу учнів на групи. Спочатку його краще організувати на
основі
добровільності. Потім варто використовувати принцип випадкового вибору.
Інтерактивне навчання дозволяє дитині не лише висловлювати свою думку, погляд, оцінку, а й, почувши аргументи партнера по грі, відмовитися від своєї точки зору або навіть змінити її.
Звертаючись
на уроках музики до методів інтерактивного навчання, я залучаю дітей
до активної творчої діяльності. Застосовую ці методи залежно як від теми, так і від
навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які необхідно
засвоїти.
Використовуючи методи інтерактивного навчання можна швидко й якісно перевірити знання дітей,
цікаво розпочати нову тему, використовуючи гру підвести підсумок уроку.
Ось декілька вправ, які я використовую на уроках музики.
1.
Слово-слово-речення-запитання-відповідь.
Учитель (або учень),
звертаючись до одного з учнів, показує портрет композитора і каже: «Слово».
Учень відповідає. Іншому учню пропонується продовжити гру, називаючи нове слово
(це може бути час, коли жив композитор, країна, де він народився, або його
музичний твір тощо). Третій учень, до якого звертаються з завданням –
«Речення»,складає речення з названими словами. Четвертий – ставить запитання до
цього речення. П’ятий – дає відповідь.
Цю гру можна використати як підсумок уроку, як повторення перед
уроком, на підсумковому уроці. Вона допомагає перевірити знання з попередніх
тем, а також стимулює розвиток мови і мислення.
2. Вірю -
не вірю.
Таку гру
можна використати в будь-якій темі. Її можуть проводити як учитель, так і діти,
об’єднанні в групи між собою.
Складаються питання і зачитуються в класі. Кожне запитання
починається словами: «Чи вірите ви, що…?». Учні погоджуються, або ні. Кожну
відповідь треба обґрунтувати, або виправити помилку.
3. Митці та їх твори.
Гру можна проводити ланцюжком по кожному з
рядів. Кожний ряд є командою.
Один учень називає прізвище
композитора, художника, скульптора тощо, інший має швидко назвати його
твір. Якщо відповідь вірна, естафета гри передається наступному. Якщо учень
відповідає невірно, або затримується з відповіддю, він вибуває з гри і його
замінює інший. Перемагає той ряд (або команда, якщо діти об’єдналися у групи)
де залишилося більше гравців.
4. Музичне доміно.
Учні об’єднані в групи. Кожній з груп
пропонують аркуші, на яких записано 12 фраз, які не мають закінчення. На інших
аркушах – їх закінчення. Необхідно
підібрати правильні закінчення до цих фраз.
5. Запитання – відповідь.
Цю гру
застосовують під час опитування, повторення, підсумку уроку. До дошки виходять
двоє учнів (або у грі приймають участь дві команди) і по черзі ставлять один
одному запитання. Оцінка (перемога команди) залежить від кількості правильних
відповідей.
Допомагає
засвоїти нові терміни, прізвища, назви творів, а також пригадати терміни,
вивчені на попередніх уроках. Можна використовувати, як один із багатьох
варіантів підсумку уроку.
Специфічними ознаками уроків музики є
не лише мистецькі теми й поняття, але й специфічні види діяльності(слухання
музики, вокальне, інструментальне, рухове виконання, створення музики).
Як
інтерактивний метод на уроці музики я також виділяю важливу роль інтерпретації
пісні. Метод проблеми передбачає пошук різноманітних варіантів
інтерпретації твору, наприклад:
·
музична інтерпретація – пошук можливих варіантів
виконання окремих куплетів і твору загалом; динамічний розвиток, визначення
кульмінації окремих фраз і нюансування цілого куплету;
·
драматична інтерпретація – варіанти виконання фраз і
куплетів певного характеру, з певним настроєм;
·
рухові інтерпретації – варіанти образних,
танцювальних рухів, диригування;
·
інструментальна інтерпретація – варіанти
інструментального супроводу за допомогою елементарних музичних інструментів,
«звучних предметів», «звучних жестів»;
·
театральна інтерпретація – варіанти інсценізації
пісні;
·
живописні інтерпретації – варіанти зображення
образу, характеру, засобів музичної виразності.
Інтерпретації учні обговорюють під час
групової роботи (робота в малих групах, у парах, «Мікрофон», дискусія). У класі
працюють «музиканти», «драматурги», «диригенти», «артисти», «художники»,
«танцюристи». Результатом вивчених пісень може бути конкурс виконавських
інтерпретацій.
Також на уроках використовую такі завдання для розвитку
творчих здібностей учнів: після ознайомлення з українськими народними піснями
різних жанрів учні об’єднуються в групи
для участі у різноманітних проектах зі створення пісенників та альбомів. У
кожній групі над створенням пісенника чи альбому працюватимуть «збирач пісні»,
«оформлювач», «художник», «редактор».
У старших класах учні у складі груп можуть стати авторами
словників-довідників музичних термінів (композиторів, популярних творів
класичної та сучасної музики та ін.).
У формі «Наукової конференції» восьмикласники можуть знайомилися з історією
популярної естрадної музики в Україні. Для цього вони розділилися між секціями,
отримували підготовлений мною матеріал, що був основою інформаційного
забезпечення конференції.
Наприклад:
·
1-ша секція – «Зародження
української естрадної пісні»;
·
2-га секція – «Перші
вокально-інструментальні ансамблі»;
·
3-тя секція – «Життя й
творчість Володимира Івасюка»;
·
4-та секція – «Фестиваль
«Червона рута»»;
·
5-та секція – «Українська
поп-музика».
Заключні уроки-концерти ми проводимо у
формі різноманітних конкурсів на:
·
кращого вокаліста;
·
кращу вокальну групу;
·
кращу вокально-інструментальну групу;
·
кращий сценарій уроку-концерту;
·
кращого музикознавця.
Інтерактивне навчання – це насамперед діалогове спілкування між вчителем і учнем. Тому я
організовую навчальний процес таким чином, що б практично всі учні виявлялися
залученими в процес пізнання.
Надані методи інтерактивного навчання на уроках музики, дозволяють учням не тільки
глибше проникнути в світ музики , а й творчо розкрити свій внутрішній світ,
виявити все краще, що в них є. Діти починають розуміти, що духовна культура
пробуджує в людині особистість, підносить саму людину та її роль у світі до найвищих цілей і
завдань.
Учитель, який формує творчу
особистість, повинен бути новатором у душі.
Тому нові ідеї, прогресивні принципи та прийоми допомагають нам
створювати нові педагогічні технології, упроваджувати різноманітні інновації в
навчально-виховний процес. Лише за цих умов є можливим процес удосконалення
системи виховання та навчання з метою реального підвищення її ефективності.
![]() |
Немає коментарів:
Дописати коментар