«Смерічка»
— український естрадний вокально-інструментальний ансамбль.
Перший
склад
Ансамбль створений у
1966 випускником Мукачівського музично-педагогічного училища Левком Дутківським
у Вижницькому Будинку культури. Була створена: вокальна
група (бек-вокал) у складі: Раїса Хотимська, Марія Наголюк, Стела Фрунзе, і
Ніна Цопа та біг-біт група до
складу якої увійшли Олексій Гончарук — вокал, гітара; Олександр Шкляр —
соло-гітара, саксофон; Юрій Шорін — барабани; Віктор Музичко — бас-гітара,
вокал; Валерій Бурмич і Леонід Сіренко — духові; Л. Дутківський — клавіші,
гітара, вокал.
Перші солісти ансамблю «Смерічка»:
Лідія Шевченко, Віталій Середа, Володимир Михайлюк, Володимир Матвієвський,
Марія Ісак. Новостворений ансамбль почав грати в новому музичному стилі
біг-біт.
Прихід Василя Зінкевича і
Назарія Яремчука
У кінці 1968 у ансамблі з'явився
початкуючий співак Василь Зінкевич, у листопаді 1969 свої перші кроки у
вокальній школі Л. Дутківського почав робити — Назарій Яремчук.
Перша
відзнака і платівка
У квітні 1970 ансамбль
отримав Диплом першого ступеня і Велику Золоту медаль на Республіканському
фестивалі-конкурсі самодіяльного мистецтва. Московська фірма «Мелодія»
випустила першу платівку-міньйон «Смерічки» з конкурсними піснями.
Склад
1970 року
З 1970 у «Смерічці» брали участь: Левко
Дутківський (музичний і художній керівник, клавішні), Октавіан Бендас
(лідер-гітара), Олександр Мараков (ритм-гітара, вокал), Олег Федотов
(бас-гітара), Олександр Мазан (ударні інструменти), Валерій Бурмич, Олесь
Курик, Олександр Бродовінський, Василь Гнатюк (духові інструменти), Галина
Мокрецова, Таня Герасимова, Одарка Журумія, Марія Наголюк, Зоя Маслова
(бек-вокал), Марія Ісак, Мирослава Єжиленко (з 1972 р.), Василь Зінкевич,
Назарій Яремчук (солісти).
1972
У 1972 році «Смерічка»
у Москві перемогла у телеконкурсі «Алло, ми шукаємо таланти» з піснею Левка
Дутківського «Горянка». Ансамбль був нагороджений Почесною Грамотою Президії
Верховної Ради УРСР і отримав звання народного. У ці два роки «Смерічка» взяла
участь у телеконкурсах в Москві. Зокрема «Пісня-71» з піснею В. Івасюка
«Червона рута» та «Пісня−72» з піснею Володимира Івасюка «Водограй».
Чернівецький
період (1973—1995)
Переїзд
у Чернівецьку філармонію і всесоюзна слава
1 квітня 1973 «Смерічка»
під керуванням Левка Дутківського разом з солістами Назаром Яремчуком і Василем
Зінкевичем переходить на професійну сцену у Чернівецьку філармонію. Дутківський
запрошує до ансамблю нових вокалістів. У «Смерічці» співають: Алла Зборлюкова,
Людмила Артеменко (пізніше солістка Дніпропетровського ансамблю «Водограй»),
Анастасія Лазарук з Кишинева (тепер популярна поп-зірка в Румунії) пізніше
сестери Євгенія та Катерина Зайцева, а також Надія Пащенко з Києва, Олена
Шевченко із Закарпаття (майбутня дружина Н. Яремчука).
Успішні гастролі,
скрізь переаншлаги по всьому
Радянському Союзі. У цей час за участю ансамблю «Смерічка» знімаються
телестрічки «Стартує пісня», «Ти плюс я — весна» та ін. Ансамбль «Смерічка»
бере участь у Днях української літератури та мистецтва в Естонії, у багатьох
фестивалях мистецтв: «Московські зірки», «Київська весна», «Марцешор»,
«Буковинська весна», «Кримські зорі», «Білоруська музична осінь».
Колектив в 1975 р.
записує на фірмі «Мелодія» свій перший диск-гігант з піснями Левка
Дутківського, Володимира Івасюка, В. Гроцева, Г. Скупінського, який у 1976
розходиться великим накладом.
Чорна
смуга в 1975
У 1975 виходить фільм естонського
телебачення під назвою «Виступає ансамбль „Смерічка“ / Laulab ansambel „Smeritška“ під керуванням Левка Дутківського», знятий на Буковині і у Косівському та
Коломийському районах Івано-Франківщини. Після зйомок цього
фільму в житті «Смерічки» наступає чорна смуга. На партзборах у філармонії
почалась чергова критика і цькування ансамблю. Для колективу створюються певні
«творчі умови», а також виснажливі гастролі. Усе це не сприяє творчому зростові
колективу. Першим не витримує Василь Зінкевич і літом 1975 року переходить
працювати в ансамбль «Світязь». За ним покидає філармонію і Назарій Яремчук.
Переходить на телебачення Левко Дутківський у жовтні 1975 р. і стає
звукорежисером.
Повернення
Назарія Яремчука
Назарію запропонували житло, і він
повернувся у філармонію. У цей час в ансамблі почали працювати: Назарій
Яремчук, Давид Степановський, Алла Зборлюкова (солісти), сестри Євгенія і
Катерина Зайцеві, Олена Шевченко-Яремчук, (бек-вокал), Гама Скупинський
(музичний керівник, клавіші) трохи пізніше музичним керівником і піаністом стає
Володимир Таперечкін, Олександр Герцен (гітара) В'ячеслав Рябченко
(фортепіано), Андрій Зомборі (бас-гітара), Алік Шерман, Пилип Майзель, Микола
Григорович (духові), Слава Борисенко (ударні), Натан Зільберман (оригінальний
жанр).
ВІА «Смерчка» з Назарієм Яремчуком
репрезентує своє мистецтво в Чехословаччині та НДР. В 1976 році ансамбль
записує платівку-міньйон з піснями Левка Дутківського, «Якщо мине любов»,
«Посміхнулась ти» (соліст Назарій Яремчук) та «Жива вода» (солісти Назарій
Яремчук та Д. Степановський). Склад ансамблю постійно змінюється. В 1978 році
ВІА «Смерічка» записує свою нову платівку під керуванням В. Таперечкіна. Поступово
творчість ансамблю занепадає і «Смерічка» втрачає свою популярність.
Повернення
Левка Дутківського
1979 року філармонія на
прохання Назарія Яремчука реорганізує колектив і знову запрошує очільником
ансамблю Левка Дутківського та залишає у складі ансамблю лише Назарія Яремчука
та Павла Дворського. Левко Дутківський запросив в ансамбль нових артистів:
співака Віктора Морозова, барабанщика Ігора Лесько, гітариста Юрія Луцейко, бас-гітариста
Олександра Соколова, клавішників Віталія Середу і Володимира Прокопика та
бек-вокалісток — Світлану Гнатюк-Дворську та Світлану Соляник.
ВІА «Смерічка» знову
здивували глядача концертною програмою з нових пісень Л. Дутківського, В.
Морозова, Павла Дворського, новаторською режисурою Л. Дутківського, одним з
перших у Союзі світло-лазерним оформленням. Художник-модельєр Алла Дутківська
подивувала оригінальним і майстерним вирішенням нових комплектів стилізованих
концертних костюмів. До ансамблю «Смерічка» знову повернулася всесоюзна
популярність.
У цей період Н. Яремчук
здобув звання дипломанта та приз глядацьких симпатій на фестивалі
«Братиславська ліра» з піснею Раймонда Паулса «Я тебя рисую», а також ансамбль
«Смерічка» отримав Республіканську комсомольську премію ім. М. Островського. У
1980 році «Смерічка» записує на фірмі «Мелодія» платівку-міньйон з піснями
Левка Дутківського та Віктора Морозова.
«Смерічка»
на чолі з Назарієм Яремчуком
У 1982 році, після
призначення Дутківського режисером-постановником філармонії, «Смерічку» очолює
Назарій Яремчук, музичну частину — О. Соколов, пізніше — В. Прокопик.
У 1984 році гурт став
лауреатом всесоюзного огляду-конкурсу тематичних програм, через рік —
дипломантом XII Всесвітнього фестивалю молоді.
Після залишення ансамблю В. Морозовим і
кількома іншими музикантами, гурт деякий час акомпанував Назарію Яремчуку і
Павлу Дворському.
1995 року зі смертю
Назарія Яремчука гурт припинив існування.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Немає коментарів:
Дописати коментар