Бароко і рококо в українському мистецтві. 8 клас

Конспект уроку мистецтва у 8 класі

Тема уроку: Бароко і рококо в українському мистецтві.                             

Мета: ознайомити учнів з вітчизняними архітектурними, скульптурними та пам’ятками образотворчого та декоративного мистецтв стилів бароко та рококо; розвивати вміння сприймати, порівнювати, інтерпретувати, аналізувати твори різних видів мистецтва; виховувати прагнення до пізнання прекрасного, до вивчення історії художньої культури, естетичні смаки та вподобання.

Обладнання: мультимедійний проектор, тексти пісні, програвач, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований.

Хід  уроку

І. Організація учнів до навчання.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Сьогодні на уроці ми здійснимо заочну подорож до визначних архітектурних, скульптурних та пам’яток образотворчого та декоративного мистецтва стилів бароко та рококо, що знаходяться на теренах нашої держави.

- Ми розглянули та проаналізували найвизначніші мистецькі твори світу цих стилів, не можемо обминути і вітчизняних.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

- Що таке мистецтво?

- Вкажіть основні риси стилю бароко.

- Що є характерним для стилю рококо?

IV. Опрацювання нового матеріалу.

У другій половині XVII – першій половині XVIIІ ст.. мистецтво бароко проявило себе у всіх сферах культури нашої країни і невдовзі стало відоме всьому світові як українське бароко(НЕРІДКО ЙОГО НАЗИВАЮТЬ КОЗАЦЬКИМ, ХОЧА ДЕЯКІ ДОСЛІДНИКИ ЗАПЕРЕЧУЮТЬ ЦЮ НАЗВУ). Козацтво, будучи носієм нових художніх смаків і замовником багатьох мистецьких творів, водночас виступало як творець самобутніх художніх цінностей,до яких належать козацькі думи, пісні, танці, літописи, ікони, церкви тощо.

Українське бароко розвивалося як синтез характерних особливостей європейського бароко та народної культури.

Українське, або козацьке бароко – назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII- XVIIІ ст. і виник унаслідок поєднання місцевих культурних традицій і характерних рис європейського бароко.

Національні риси українського бароко найбільше проявилися у храмовій архітектурі, яка відіграла тоді домінуючу роль у мистецтві та залишила значну кількість характерних зразків цього стилю в різних регіонах України.

У той час зародилася українська національна архітектурна школа, що дала світові талановитих майстрів: І.Григоровича-Барського, С.Ковніра, І.Зарудного.

Оригінальний варіант барокової архітектури, який власне і називають козацьким бароко, сформувався на Слобожанщині. У спорудах Правобережної України переважало західноєвропейське бароко, але й тут найвидатніші пам’ятки не позбавлені національної своєрідності( Успенський собор Почаївської лаври, собор Святого Юра у Львові). Велике значення мала побудова на українських землях храмів за проектами Ф.Б. Растеллі (Андріївська церква в Києві).

Продовженням бароко став запозичений у Франції і творчо видозмінений стиль рококо. У цьому стилі перебудовано Київську академію, дзвінниці Києво-Печерської лаври, Софійського собору та головної церкви в Почаєві.

Демонстрація презентації «Шедеври української барокової архітектури».

Слайд __ - церква святого Андрія (Андріївська).

Слайд__ - Архікафедральний собор Святого Юра у Львові.

Слайд__ - собор Успіння Пресвятої Богородиці.

Слайд __ - Ансамбль Києво-Печерської лаври.

Слайд __ - Успенський собор Єлицького монастиря.

Слайд __ - дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Характерною особливістю бароко є проникнення його в усі сфери художньої діяльності. В образотворчому та декоративному мистецтві України  XVII- XVIIІ ст. стиль також знайшов своє відображення. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури, що було пов’язане з діяльністю Києво-Могилянської академії. Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало художній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.

Високим досягненням барокового мистецтва й цінним надбанням української культури загалом є іконостаси XVII- XVIIІ ст. Вони сповнені глибокого символізму, що прочитується у виразних, театрально-урочистих жестах, величних постатях, світлових ефектах, лініях драпірування тощо.

Архітектоніка і пластика барокових іконостасів суттєво відрізнялася від ренесансних: стиль бароко виявився передусім у небачених до цього монументальності та декоративності, що були зумовлені прагненням максимально збільшити і наситити декором особливо важливі, з точки зору сакрального значення, компоненти храму. Іконостаси XVII- XVIIІ ст. подібні до фасадів ошатних багатоярусних будівель, загальна форма яких нагадує тріумфальні арки: усі їх яруси, окрім намісного, підвищуються від бокових крил до центру. При цьому вся фасадна поверхня, вільна від ікон (за винятком карнизів), повністю вкрита пишним різьбленням.

Демонстрація презентації «Образотворче та декоративне мистетво».

Слайд __ - Іконостас Успенського собору Києво-Почаєвської лаври.

Слайд __ - Богородчанський іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста.

Провідне місце в культурному житті українського суспільства XVII- XVIIІ ст. посідав жанр портрета. Художня мова відтворення художнього образу своєрідно використовувала європейські барокові ідеї та національні традиції, яким також були притаманні риси театралізації, умовності, певна символічна система. Вишуканий стиль бароко якнайкраще відображав запити української козацької старшини й вищого духовенства, їхні прагнення до аристократичності.

Слайд __ - «Портрет М.Потоцького»

Слайд __ - «Митрополит Петро Могила XVII ст.»

У XVIIІ ст. на українських теренах центром розвитку скульптури став Львів. У добу раннього рококо тут працювали переважно майстри німецького походження, а згодом – французького.

Стиль рококо вніс істотні зміни як у побудову , так і в декорацію іконостасів: вони вже не мали суцільної площі і не зберігали симетрії та структурної логіки. Як декоративні елементи (або замість ікон) подекуди з’являлися скульптурні зображення. Тлом для орнаментики царських воріт стала решітка, виноградну лозу замінили мушлі або орнамент із тонких вигнутих галузок, стилізованих на зразок мушель, а також орнамент у форті вогника, гусені тощо.

«Скульптура рококо»

Слайд __ - вівтар собору Святого Юра.

Слайд __ - вівтарна частина церкви Пресвятої Євхаристії.

Слайд __ - відомості про Й.Г. Пінзеля, його скульптури.

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

- Розкажіть про мистецтво бароко і рококо в українській культурі.

- Які традиції поєднані в архітектурних шедеврах України того часу?

- Кого з митців називають українським Мікеланджело? Що вам відомо про його авторський стиль?

- У чому, на вашу думку, унікальність українського бароко?

VІ. Вокально-хорова робота.

Хай цвіте червона калина

Слова і музика М.Шапошника

1.Як у Цареграді славних козаченьків

Вражі бусурмани вішали на гак,

Глянувши востаннє на цей світ біленький

У смертну годину козак мовив так:

Приспів:

Хай живе, хай живе вільна Україна,

Хай живуть, живуть вічно козаки.

Хай цвіте, цвіте червона калина.

Нехай згинуть воріженьки на вічні віки. Двічі

2. Як вороги кляті нас на кіл саджали,

Як живцем палили, у смолі пекли.

Козаки у ката життя не благали.

Про долю Вкраїни думи їх були

Приспів.

3. Хто живе на світі і хто жити буде.

Хто шляхи козацькі буде ще топтать.

Шоб буяла воля, щоб раділи люди,

Дай Бог не в останнє ці слона сказать.

Приспів.

VІІ. Підсумок уроку.

- Розгляньте зображення архітектурних шедеврів рококо в українському мистецтві. (с.178) Поміркуйте, які риси притаманні цим спорудам.

- Що таке мистецтво?

- Чи вам було цікаво на уроці, що найбільше сподобалося?

- Що не сподобалося, чого не зрозуміли?

Домашнє завдання

Доповнити проект, присвячений архітектурі нашого краю, ілюстраціями споруд у стилі бароко і рококо.