ТРОЇСТА МУЗИКА

ТРОЇСТА МУЗИКА

Народний ансамбль троїста музика зберігся до нашого часу. Назвали його троїстою музикою тому, що в його склад входять три виконавці: скрипач, цимбаліст (або виконавець на якомусь іншому інструменті) та бубніст. Найбільш розповсюджені типи троїстої музики такі: скрипка, басоля і бубон - в центральних областях України; скрипка, цимбали і бубон - в західних областях.

Нерідко до такого складу додаються інші поширені в народі музичні інструменти, як-от: сопілка, корнет, гармоніка або баян. Тепер незалежно від числа виконавців, народ "троїстою музикою" називає невеликі ансамблі народних інструментів.

Про свою троїсту музику гуцули створили чудову, глибоко поетичну легенду. В ній розповідається, як три легіні - скрипач, цимбаліст і сопілкар -закохалися в одну дівчину. Вона, вибираючи собі нареченого, запропонувала їм принародно позмагатись у грі: чиє виконання народ визнає найліпшим, за того легіня вийде заміж. Кожний музикант на своєму інструменті грав свою найулюбленішу п'єсу. їх виконання було настільки майстерним, що важко було комусь віддати перевагу. Тоді вона звеліла зіграти кожному на своєму інструменті одну й ту ж пісню Але й на цей раз було важко розсудити, хто грав найкраще. Залишилось останнє - грати разом, можливо, так можна пізнати найкращого виконавця. Слухаючи їх сумісну гру, дівчина збагнула, що розлучати легінів не слід, бо саме тут, при людях, народилась нечувана досі музика, яку і назвали троїстою музикою. Отож дівчина, щоб не порушити чарівне звучання невеличкого колективу, ні за кого з них не вийшла заміж, хоч і надавала перевагу сопілкареві.

Флоярист дід Карплюк, який розповів цю легенду, зробив несподіваний висновок, підказаний виконавською практикою народних інструментальних ансамблів: не можна хвалити музикантів з троїстої, бо вони гоноровиті, похвала одного з них не піде на користь справі.

Створення троїстої музики - велике досягнення в музичному житті простого люду, основа розвитку інструментальної музики.

Відомостей про те, коли виник цей ансамбль, немає. Але троїста музика виникла в народі давно.

Вперше звернув належну увагу на троїсту музику М.В. Лисенко в 1874 р. Він писав: "Нарешті, п'єса суто танцювального характеру виконується спеціальною грою на скрипці, цимбалах, з додатком ударного інструмента бубна і становлять так звану в народі "троїсту музику".

Склад троїстої музики щодо інструментів може бути різний, але завжди зберігає усталену кількість партій (три).